Юлія Хурса

 

Авторська збірка поезій "Сорок чотири елементи" (ІV частина - елементи 7 періоду)

Збірка поезій містить опис фізичних та хімічних властивостей хімічних елементів головних підгруп періодичної системи



1.7. Елементи сьомого періоду

 

Францій «Fr»

 

На всій Землі мізерний капітал

Складають його атоми, серед металів лужних

Францій – метал найважчий та потужний

Він радіонуклідів створює потенціал.

 

При альфа-розпаді актинію його

Француженка Перей для нас відкрила

У рік, коли Європу Друга світова війна

 Із Гітлером надовго охопила.

 

Перей цей елемент цілеспрямовано шукала,

Бо Менделєєва прогнозам довіряла;

Він опис «екацезію» створив

Та його номер у системі елементів провістив.

 

Після війни дослідження тривали.

Цей елемент прискіпливо вивчали,

А згодом на честь Франції назвали,

Тим самим відкриття Перей і вшанували.

 

Францій природний ізотоп єдиний має.

Його період напіврозпаду складає

Двадцять одну хвилину, і щоразу

Францій втрачає половину атомів відразу.

 

76

 

Радій «Ra»

 

Кюрі подружжя промені невидимі вивчало,

Їх Беккерель в уранових солях відкрив.

Ті промені Марія радіоактивними назвала.

Цей термін результати копіткої праці науковців закріпив.

 

З руди уранової смоляної – настурану –

Були отримані дві особливі фракції урану,

Вони здатність до випромінювання надзвичайну мали.

Кюрі ретельно їх досліджували й розділяли.

 

І ось, нарешті, з однієї фракції (із бісмутом)

Одержали Полоній елемент;

Через півроку з іншої (із барієм) –

Сполуки Радію активний компонент.

 

Цей елемент, який поміж металів відділили,

Назвали Радій. Назву два тлумачення створили.

Одне з латинської виводять: «випромінювати», «промінь»;

А друге – з польської: «радіти», «рад» (і в українській мові має відповідний корінь).

 

Як елемент він надзвичайно рідкісний.

Є джерелом і альфа -, й бета -, й гамма - випромінювання, вирізняє

Його висока радіоактивність, склад ізотопів кількісний.

Радій продуктом розпаду урану й торію в природі виступає.

 

 

77

 

Марія й П’єр Кюрі роботі титанічній життя присвятили,

Ручною працею тонни руди переробили

І за чотири роки міліграм радій хлориду здобули,

За радіометричним методом його аналіз провели.

 

Пізніше електролізом був виділений радій металічний,

Метал сріблясто-білий, за властивостями – барію аналогічний.

Але температуру вищу за звичайну має,

 Енергія власного розпаду його завжди підігріває.

 

Сполуки Радію світяться в темряві,

Під впливом випромінювання кольори міняють.

А йони Радію в червоний полум’я забарвлюють

І розпаду радіоактивному всі інтенсивно підлягають.

 

Робота з радієм  дотримування правил радіоактивної безпеки вимагає.

А максимально допустима доза в один мікрограм

(Є значно меншою, ніж для отруйних інших речовин) –

Своєю небезпечністю та дією жахливою на організм вражає.

 

 78

 

2. ДОДАТКИ

                                                                                                                                 Додаток 2.1.

Бура «Na2B4O7 · 10H2O»

 

Боратна кислота, борати, бориди,

Корінь тут один –

Це Бор, що об’єднав собою

Різноманітність речовин.

 

У назвах тих є спільна риса,

В них загадка звучить одна –

Це сіль, яку араби звали

«Бурак» [buraq], по-нашому – бура.

 

Латиною бура – «боракс» [borax],

А звідси і до Бора близько.

Натрій тетраборат – ось так:

Об’ємно, ємко й урочисто.

 

Вона давно людям знайома

Як антисептик, консервант,

Паяє, зварює метали,

В ній ювеліра є талант!

 

Для боротьби із тарганами,

Для виробництва добрив, скла,

Сортів поливи та емалі

Бура жаданою була.

 

79

 

Коли сплавляється з оксидами металів,

«Перли бури» утворює блискучі:

Борати, склоподібні, кольорові,

Приваблюють красою неминуче.

 

 

80

                                                                                                                                         Додаток 2.2.

 

Загадка «Натрій»

 

Під шаром гасу зберігають

Так, щоб не трапилось біди.

Він, наче в ковзанах, кружляє

На мерехтливім тлі води.

 

Реакція швидка, бурхлива:

Угору – водень, а у розчин – луг.

Він, виявляючи активність,

Є в складі багатьох сполук.

 

Якщо бажаєте наявність його

У солі дослідити –

На колір полум’я погляньте:

Воно чимдуж почне жовтіти.

 

 81

 

Додаток 2.3.

 

Натрій хлорид «NaCl»

 

Хлориди Землі нам відомі:

Сильвін, сильвініт і галіт.

Їх поклади досить вагомі,

За значенням перший – галіт.

 

Його ми зустрінемо в морі,

А весь океан світовий –

Це розчин кухонної солі

Та інших, солоно-гіркий.

 

Є натрій хлорид і у крові,

Тканинних рідинах, його

Вживають тварини і люди

Із їжею, тільки й всього.

 

В живих організмах ця сіль

В гідратах утримує воду,

Без неї – слабкість та біль,

Бо нам не здолати природу.

 

Та в надлишку солі, також,

Користі не винайдуть люди,

Сто грам одноразово вжиті –

Є доза смертельна отрути.

 

82

 

Це натрій хлорид чи галіт,

І кажуть ще «сіль кам’яна»,

Без неї – країн промисловість

У скруті: вона ж головна.

 

Для зберігання продуктів,

Консервування, соління,

Для добування соди,

Лугу й миловаріння.

 

Її замість грошей вживали,

За сіль продавали рабів,

Коштовності – перли й корали –

Міняли за неї без слів.

 

Колись чумаки доправляли

Ту сіль кам’яну на волах,

Що в запряг розміщені парами,

Валкою шли по степах.

 

А хлібом із сіллю вітали

Слов’яни почесних гостей,

Бо мудрість стару шанували:

Цінніших немає речей.

 

 

83                 

                                                                                                                                 Додаток 2.4.

 Сполуки Кальцію

 

Сполуки Кальцію відомі так давно,

Що й не згадати, як то повелося:

Із вапняку споруди мурувати,

Із мармуру колони висікати,

 

І плитами підлогу вистилати,

 У світі цілому, напевно, не знайшлося

В історії людей інших сполук,

Щоб так підтримували будівництва дух.

 

У єгиптян з’явилося вапно,

Його із кальцій карбонату добували.

У суміші з водою і піском

Вапняний розчин вправно «учиняли».

 

А потім люди винайшли цемент –

Сіренький порошок, що виробляли,

Коли вапняк із глиною спікали.

Тоді істотним став один момент:

 

Бетон (єднання кальцій силікату і піску з водою)

Досить швидко застигає,

Стає твердим, як справжній моноліт,

І міцність каменю поволі набуває.

 

84

 

Найбільш поширеним є кальцій карбонат,

Багато різних форм його існують:

Кальцит і мармур, крейда і вапняк,

Корали, перли, мушлі нас дивують.

 

Його розчинність вуглекислий газ

Підвищує, створивши кислі солі.

Це є ознакою для твердості води,

Що тимчасовою прозвали мимоволі.

 

 

 85

 

ПІСЛЯМОВА

 

Сорок чотири елементи –

Це не багато і не мало.

Маю надію, що вам збірка

Поезій до душі припала.

 

Рядки віршовані хімічні,

Можливо і не дивували,

Проте у спосіб незвичайний

Знань подання пропонували.

 

Нехай недосконала рима,

Не в ряд шикуються слова,

Та в серці жевріє надія:

У віршах хімія – жива!

 

 86

 

Список використаної літератури

 

 Барков С. А. Галогены и подгруппа марганца. Элементы VII группы периодической системы Д. И. Менделеева. Пособие для учащихся. – М. : Просвещение, 1976. – 112 с., ил.

 Вишневский Л.  Д. Под знаком углерода :  элементы IV группы периодической системы      Д. И. Менделеева. Книга для учащихся. – 2-е изд. – М. : Просвещение,  1983. – 176 с., ил.

 Волков В. А. Выдающиеся химики мира : Биографический справочник / В. А. Волков,         Е. В. Вонский, Г. И. Кузнецова. – : Под ред. В. М. Кузнецова. – М. : Высшая школа, 1991. – 656 с., ил.

Вступ до хімічної номенклатури. Для викладачів і вчителів хімії та учнів середніх навчальних закладів / Білодід О. І., Голуб О. А., Корнілов А. М., Корнілов М. Ю.,

Кутров Г. П., Нерознак С. В., Цимбал Н. А. – К. : Школяр, 1997. – 48 с., іл.

Гончаров А. И. Справочник по химии / А. И. Гончаров, М. Ю. Корнилов. – 2-е изд. –   К. : Вища школа, 1978. – 308 с.

Довідник з хімії для вчителів. / О. І. Астахов, Т. А. Борода, Г. І. Касьяненко,                    В. М. Михацька. – : Під ред. О. І. Астахова. – К. : Радянська школа, 1976. – 351 с., іл.

Любимов И. М. Редкие элементы и их география. Книга для учащихся. – М. : Просвещение, 1977. – 110 с., ил.

Некрасов Б. В. Учебник общей химии. – Изд. 3-е. – М. : Химия, 1972. – 472 с.

Немчанинова Г. Л. Путешествие по шестой группе. Элементы VI группы периодической системы Д. И. Менделеева. Пособие для учащихся. – М. : Просвещение, 1976. – 128 с., ил.

Николаев А. Л. Первые в рядах элементов : элементы I группы периодической системы        Д. И. Менделеева. Книга для учащихся. – М. : Просвещение, 1983. – 128 с., ил.

Турмаль А. П. Рождённые электричеством : элементы II группы периодической системы химических элементов  Д. И. Менделеева / А. П. Турмаль, В. И. Цирельников. –  Книга для учащихся. – М. : Просвещение, 1983. – 143 с., ил.

Рабинович В. А. Краткий химический справочник / В. А. Рабинович, З. Я. Хавин. – Изд. 2-е, испр. и доп. – под общ. ред. В. А. Рабиновича. – Ленинград : Химия, 1978. – 392 с.

Російсько-український словник / [ укладачі : Ганич Д. І., Олійник І. С.]. – видання п’яте. – К. : Радянська школа, 1979. – 1011 с.

 

87

 

Справочник по элементарной химии [ Под общ. ред. Пилипенко А. Т. ]. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – К. : Наукова думка, 1978. – 544 с.

Справочник по химии [ Воскресенский П. И., Каверина А. А., Парменов К. Я.,      Цветков Л. А., Эпштейн Д. А. ]. – Пособие для учащихся. Изд. 4-е, перераб. – М. : Просвещение, 1978. – 287 с., ил.

Сучасний тлумачний словник української мови : 60 000 слів / Уклад. Н. Кусайкіна,

Ю. Цибульник : За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х. :

 ВД «школа», 2011. – 784 с.

Українська орфографія, пунктуація, граматика та стилістика в таблицях і схемах /

Укл. О. М. Журенко. – Х. : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011. – 192 с.

Хімія : Довідник для  абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів : навчально-методичний посібник. – К. : Літера ЛТД, 2009. – 464 с.

Шалинец А. Б. Провозвестники атомного века. Элементы III группы периодической системы Д. И. Менделеева. – Пособие для учащихся. – М. : Просвещение, 1975. –       192 с., ил.



Создан 11 ноя 2014